«Авангард»: у пошуках четвертого виміру

Зараз весь світ переживає спалах інтересу до авангардного мистецтва — і це привід вкотре нагадати про всесвітньо відомих художників, які походять з України. Цієї зими оновлений Центр сучасного мистецтва М17 відкрився виставкою «Авангард: у пошуках четвертого виміру». Кураторки проекту — мистецтвознавиці Оксана Баршинова та Олена Боримська. Про те, які сюрпризи чекають на глядачів, «Худкомбінату» розповіла команда мистецького центру.

На вході в М17 глядачів зустрічає металева скульптура «Явище» одесита Степана Рябченка. «Перша виставка присвячена авангарду, який свого часу був новим явищем у світовій культурі. Таке ж ім’я «Явище» має й моя скульптура. Нехай воно стане символічним, і новий центр стане культурним явищем для нашої країни», — розповідає Степан у коментарі виданню ArtsLooker.

Степан Рябченко. «Явище». Джерело

Одне з завдань виставки — розповісти про те, як вплинуло авангардне мистецтво на світ, у якому ми живемо: «Появу багатьох речей у нашому житті — від дизайнерських меблів до рішень в архітектурі — надихнули саме ідеї художників-авангардистів», — коментує директорка М17 Наталія Шпитковська.

Назва проекту «Авангард: у пошуках четвертого виміру» вибрана не випадково. «Вона відображає радикальну зміну картини світу й новий художній світогляд», — розповідає кураторка проекту Олена Боримська. Межа 19 і 20 сторіччя — час масштабних перетворень у суспільстві, коли людям доводилося переглядати глибинні засади існування. Ідея тривимірного простору більше не відповідала тому, як художники бачили навколишній світ — і вони розпочали пошуки нових форм вираження свого світосприйняття.

«В епоху Відродження художники навчилися на двовимірній площині створювати ілюзію тривимірного простору — для того часу це було відкриттям. У 20 столітті вони почали шукати спосіб того, як візуалізувати світ, що перебуває за межами нашого сприйняття. Хтось із них під четвертим виміром розумів просторово-часовий континуум, хтось духовність, хтось говорив про новий вимір мислення», — коментує Олена. Отже, кожен з художників-авангардистів запропонував свою бачення візуалізації реальності поза трьома вимірами.

Виставка — перший проект, реалізований новою командою мистецького центру. Під час її підготовки співробітники центру спілкувалися з мистецтвознавцями та істориками — і дізнались, що будівля центру розташована дуже близько до місця, де деякий час жив Казимир Малевич. «Відкриття центру саме з цим проектом стало для нас символічним. Ми майже відчуваємо «присутність» Малевича неподалік від нашого центру», — розповідає директорка М17 Наталія Шпитковська.

Відеоінсталяція від Front Pictures. Джерело

Огляд експозиції стартує з приголомшливого аудіовізуального шоу. Це анімація, яка демонструється одразу на чотири стіни у великій залі центру. У ній розповідається про художників, з творчості яких виріс авангард. Інформацію про авторів ілюструють анімованими фрагментами з їхніх творів. Інсталяцію підготувала команда Front Pictures. Ініціатива займається візуальними та інтерактивними технологіями, а також нестандартними рішеннями, пов’язаними з медіа. «Для мистецтва авангарду було характерно переосмислення візуальних художніх засобів. Ми хотіли показати максимально широкий зріз художників, які працювали в цій традиції, і за допомогою сучасних технологій продемонструвати, як колір і форма впливають на простір», — розповідає засновниця Front Pictures.

Відеоінсталяція від Front Pictures. Джерело

У наступних залах можна ознайомитись безпосередньо з роботами художників, серед яких є твори Олександра Богомазова, Василя Єрмилова, Олександри Екстер, Давида Бурлюка, Анатолія Петрицького, Бориса Косарева, Олександра Родченка, Марії Синякової та Віктора Пальмова.

Експозиція проекту «Авангард»: у пошуках четвертого виміру. Джерело

Куратори розповіли, що формування експозиції почалося з жорстокого відбору робіт. Експертна рада не пропускала твори, які викликали сумнів хоча б в одного її члена. Адже з авангардним мистецтвом пов’язано багато скандалів — на арт-ринку зараз чимало підробок робіт авангардистів. «Ми постійно звертались по допомогу до експертів: Дмитра Горбачова, Едуарда Димшиця та ін. Тому в колекції нашої виставки представлені тільки оригінальні роботи музейного рівня», — коментує Наталія Шпитковська.

Експозиція проекту «Авангард»: у пошуках четвертого виміру. Джерело

В експозиції — різноманітні твори: живопис, графіка, плакати, книги, скульптура. Тут є і відомі полотна, які можна було побачити в експозиції Національного художнього музею, на виставках у «Мистецькому арсеналі». Деякі роботи надані з приватних колекцій і рідко демонструються широкому глядачеві. Серед них роботи Андрія Адамовського, Костянтина Рачковського, Олександра Брея, Стелли Беньямінової, родини Гриньових, роботи з колекції Дяченка та ін.

Кураторки проекту Олена Боримська та Оксана Баршинова. Джерело

На виставці дві зали, у яких експонуються роботи з музейних і приватних колекцій. У першій залі — «високий авангард», створений в 1910 роках. Друга зала присвячена 20-х рокам — у ній демонструються роботи, створені в епоху конструктивізму. Це період, коли ідеї авангардистів стали втілювати в життя — у поліграфії, архітектурі, моді і т.п.

Експозиція проекту «Авангард»: у пошуках четвертого виміру. Джерело

Експозиція розділена на блоки, пов’язані з лідерами думок того часу, які створили власні школи. Так ми можемо прослідкувати різні течії в рамках авангарду. Окрім того, в експозиції є роботи учнів авангардистів, по яких можна побачити, як ці ідеї розвивалися не тільки в просторі, але й  у часі.

Експозиція проекту «Авангард»: у пошуках четвертого виміру. Джерело

«Цікава особливість нашої виставки в тому, що ми говоримо не тільки про художників, пов’язаних із Києвом, Харковом, Одесою, як зазвичай, а говоримо про Львів та Галичину, бо там у той час теж відбулося багато подій, про які ми не можемо не згадувати», — розповідає кураторка проекту Оксана Баршинова.

Розібратися в різноманітті течій та художніх центрів допомагає карта авангарду, яку куратори розробили спеціально для проекту. «Ми орієнтуємось за прізвищами художників, але мало знаємо про тогочасні мистецькі центри — Київ, Одесу, Харків та ін., те, які художники там працювали і які виставки проходили», — коментує Наталія Шпитковська. А ще куратори створили покажчик по датах, який показує, що відбувалося протягом певного періоду.

Експозиція проекту «Авангард»: у пошуках четвертого виміру. Джерело

Своєрідним продовженням карти авангарду є мурал Романа Чизенка. Куратори попросили його візуалізувати карту авангарду — і він створив розпис у стилі стріт-арт. На його роботі немає дат, немає й самих локацій — тому вона стає свого роду головоломкою для знавців авангардного мистецтва. Розглядаючи його, варто замислитися про те, як вплинули відкриття авангардистів на те, що ми бачимо в повсякденному житті.

Мурал Романа Чизенка. Процес створення. Джерело

«Все сучасне мистецтво це діалог з авангардом, у той час, як мистецтво 19 століття — це діалог з античністю. Для того, щоби зрозуміти сучасне мистецтво, потрібно побачити, у чому полягали пластичні інновації авангарду. Широкий глядач, на жаль, поки залишився на рівні розуміння на рівні сюжету. Розглядаючи тільки сюжет ми позбавляємо себе діалогу з твором і втрачаємо 99 естетичної насолоди», — розповідає Олена Боримська. Тому кожної суботи куратори проводитимуть тури експозицією. Для тих, хто хоче поглибити свої знання — розроблена лекційна програма.

Відеоінсталяція від Front Pictures. Джерело

Окрім того, у лютому відбудеться форум, присвячений авангарду. Він збере істориків, мистецтвознавців і арт-критиків, серед яких: Віта Сусак, Тетяна Філевська, Дмитро Горбачов, Костянтин Акінша, Мирослав Мудрак, запрошено Джона Голта й Марка Дея. Кураторка форуму — Тетяна Філевська, авторка книжки про Малевича «Київський період». У програмі також запланована прем’єра нового фільму про Казиміра Малевича.

Директорка М17 Наталія Шпитковська. Джерело

А ще в М17 планується ряд вечірок із радіо «Аристократи», одна з яких буде присвячена 140-річчю Малевича. «На наших гостей чекатиме мистецтво, цікава компанія, смачна кава, можливість почитати книжки та гарно провести час — ми відкриті для всіх», — кажуть у мистецькому центрі.

Підготувала Анастасія Суворова

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *