Чуттєвий опік. Про що розповідають еротизовані квіти Романа Жука

З 14 березня у виставковому залі аукціонного дому «Золотое Сечение» триває виставка відомого українсько-голландського художника Романа Жука «Spring Vibes». Митець, який понад 30 років живе між Амстердамом та Львовом, презентує багаторічну серію глибоко алегоричних широкоформатних натюрмортів, створених ним упродовж 1988-2019 рр. в столиці Нідерландів.    

Роман Жук, «Spring Vibes»

«Деякі думають, що Амстердам – місто гріха, та насправді – це місто свободи. Просто в умовах тотальної свободи більшість обирає гріх», – такий опис столиці Нідерландів дав американський письменник Джон Ґрін у романі «Провина зірок». Звісно, сприйняття міста «своїми» та «гостями» завжди відрізняється. Проте, коли мова йдеться про мистецтво, саме «чужий» погляд художника нерідко стає власним, миттєво закарбувавшись як об’єктивний образ реального. Так, через еротичну грайливість творчий доробок Романа Жука демонструє культурологічний відбиток Амстердаму – дражливого місця легалізованих «дорослих» розваг.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Загалом європейська культура просочувалася у свідомість українських митців кінця 80-х через заборонені, перекуплені книги й підпільні кінопокази, що було характерно для закритого суспільства, в якому країна продовжувала жити до розпаду СРСР. 

Проте художнику Роману Жуку, якого мистецтвознавці справедливо називають одним з основоположників українського трансавангарду, пощастило познайомитися з «інакшою» культурою особисто, без посередників. Вже понад 30 років митець, не зрікаючись своєї національної ідентичності, мігрує між Україною та Голландією, з легкістю знаходячи своїм проектам прихисток і в інших країнах світу, зокрема в Польщі, Франції, Греції, Швейцарії та США. Ще наприкінці 80-х автор сформував та розвинув інноваційну живописну манеру, засновану на ретельному опрацюванні площини полотна й перетворенні традиційного жанру натюрморту в захоплюючу екзотичну сповідь, сповнену відчайдушної розкутості.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Творчість Жука базується на виклику: долі, мистецтву, собі. «Ніколи не малюй мушлі та квіти, аби не стати художником банальності», – зазвичай кепкують митці. Проте його сприйняття предметного світу глибше, аніж відтворення форми й надання їй первинного символічного змісту. Дивлячись на полотна автора, ми немов стаємо співучасниками його інтимного діалогу, ба навіть більше – творимо його. Чи не тому, Роман Жук є тим прикладом художника, який користується чималим попитом серед українських колекціонерів. Так, на 19, 24 та 31 аукціонах, проведених АД «Золотое Сечение», роботи майстра були з успіхом продані з молотка, і продовжують залишатися лідерами приватних продажів.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Гіпертрофовані квіти Романа Жука — сюрреалістичні, такі, що не означають тлінність, а виростають над нею, ніби затверджуючи перемогу життя й любові над смертю. Екзальтована форма квітів та екзотичних фруктів створює дивну та чомусь для всіх очевидну ілюзію сексуальності. За Фрейдом, естетичне задоволення, породжене придушеним сексуальним потягом, підступає до предмету жаги, ніколи не отримуючи його. Позбавлений надії володіти, глядач стає мандрівником в світі зображення, то наближаючись, то відступаючи від нього. Таким чином, він хоче розгледіти те, заборонене, чого бачити ніби й не дозволяє собі, проте насолоджується, обурюючись власною здогадливістю. На темному тлі, барвисті, в своєму розкішному цвітінні, квіти показані в самих різних аспектах. При цьому художник зовсім не боїться втечі у коштовний декоративізм, який часто існує на межі відвертого кітчу: під важкістю суцвіть згинаються стеблі, величезні, налиті соком, грона винограду, немов на класичних голландських натюрмортах.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Натюрморт привертав увагу Романа Жука ще з часів навчання у відомого нонконформіста Карла Звіринського. Проте значення цього жанру для нього не вичерпується відображенням салонних смаків, а служить яскравим свідоцтвом характерного для нашої епохи безперечного прийняття людиною світу земних насолод й щирої цікавості у пізнанні їх істинної природи. Його натюрморти далекі від прагнення возвеличити предмет зображення, загострюючи сюжетну складову. Трансформовані постмодерністською грою сенсів, вони, завжди широкоформатні, з лаконічною композицією та експресивною кольоровою палітрою, утримують глядача на гачку, безроздільно заволодіваючи його увагою.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Певно, Жук акцентує на тому, що тілесність не існує сама по собі.  За нею завжди стоїть видовище, оповите таємницею. Щодо естетичних переконань автора, тут він впевнено декларує ідею Гете. «Ми знаємо світ тільки в його співвідношенні з людиною, не бажаючи жодного мистецтва, окрім того, яке є відбитком цього співвідношення». Персоніфіковані образи квітів Жука говорять про те, якою є жінка в реальному житті, які стани й настрої переживає вона  протягом власного чуттєвого досвіду і як він корелює з чоловічою присутністю. Саме тому, аби затвердити красу прекрасної статі як вираження її внутрішнього магнетизму, автор використовує асоціативний формотворчий компонент.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Розмірковуючи про природу прекрасного, Шарль Бодлер стверджував, що воно має два невід’ємні складники: вічність та мінливість. Так, звертаючись до краси тіла й тілесності, першим елементом полотен Жука є наявність незмінного еротичного радикалу з присмаком «правди життя». Там, де є справжність, глядач знаходить велике мистецтво, ось чому квіти художника виглядають більш відвертими, проте не вульгарними, і водночас більш піднесеними, аніж нудні деталізовані, хай навіть й еротичні, сюжети. Другим компонентом є те, що диктує час: мода на вільне самовираження, пристрасть, гедонізм із завжди діючим опонентом – пуританським духом моралізаторства.

Роман Жук, «Spring Vibes»

Людина шукає себе не в собі. Це прагнення примушувало митців попередніх віків нескінченно ідеалізувати її так, аби зрештою бачити себе в предметах чи явищах природи. Таке перевтілення – художній прийом, що вказує на одвічний пошук влади над власною тривкістю. За допомогою зображення квітів й фруктів художник фіксує ту частину себе й інших, яка залишається невидимою для сторонніх очей. Жук надає форми нашим почуттям й бажанням, відмовляючись від зовнішньої оболонки із портретною схожістю.

 

Роман Жук, «Spring Vibes»

Здається очевидним, що проект Spring Vibes про чуттєву культуру людства, що знає різні форми любові від еросу (пристрасного захоплення), агапе (любові жертовної) до людусу (інтимної гри в своє задоволення) й сторге (прив’язаності). Нові уквітчані полотна Жука немов створені, аби прискорити прихід весни. Та пройшовши поглядом крізь декоративний шар еротичних амстердамських рефлексій, дивлячись вглиб, ви обов’язково знайдете про жінку все: від материнської жертовності, сестринської безкорисливої самовіддачі, ніжності та надійності подруги до безмежної відданості коханої.                 

Автор Роксана Рублевська

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *